Стаття

<= Назад                                                                                                                        Далі =>

Розвиток пізнавальної активності молодших школярівна уроках математики 

У статті розглядаються особливості розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи під час уроків математики; охарактеризовано переваги використання інтерактивних форм і методів як засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

Одним із пріоритетних завдань сучасної школи, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, є виховання активного громадянина, здатного творчо працювати і навчатися протягом життя. Важливими умовами ефективності формування особистості, яка прагне пізнавати навколишній світ та вміє вчитися, є розвиток відповідної активності учня, його мотивації до засвоєння знань, вироблення необхідних умінь і навичок.

Визначальне значення для розвитку пізнавальної активності дитини має початкова школа, коли закладаються перші уявлення про навчання, шкільне життя, навколишній світ. Цей період характеризуються достатніми пізнавальними можливостями і відповідною готовністю до пізнання нового, що зумовлено віковими особливостями психофізіологічного розвитку молодших школярів. Тому задача вчителя полягає у розбудові ефективного навчально-виховного процесу, доборі й використанні продуктивних педагогічних засобів, що дозволять викликати в учня щирий інтерес до навчання, розвивати в нього пізнавальні процеси, виховувати кращі якості особистості.

Питання розвитку пізнавальної активності молодших школярів є одним із ключових у педагогіці початкової ланки освіти, тому детально вивчається сучасними науковцями. Сутність поняття «пізнавальна активність особистості» досліджували Л.Аристова, В.Лозова, І.Харламов, Г.Щукіна та інші. Особливості розвитку пізнавальної активності в молодшому шкільному віці визначали Н.Бібік, І.Вікторенко, І.Старагіна, С.Тарасова, М.Татаренко та ін. Засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів розглядали в своїх працях М.Антонюк, Л.Лісіна, В.Лозова, О.Неліна. Разом з цим, окреслене питання потребує постійної уваги та висвітлення у науково-методичній літературі. Суперечності між високим рівнем обґрунтованості засад розвитку пізнавальної активності особистості та недостатньою реалізацією їх розвивального потенціалу в навчальному процесі сучасної школи потребують детального дослідження та інтенсивного подолання. Таким чином, актуальність проблеми виховання активної особистості, необхідність пошуку шляхів її розв’язання зумовили вибір теми статті.

Мета статті: уточнити суть і ознаки пізнавальної активності молодших школярів, засоби її розвитку; висвітлити особливості використання інтерактивних форм і методів на уроках математики для розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

Більшість науковців визначають пізнавальну активність молодшого школяра як особистісну властивість учня, що характеризує його позитивно-емоційне ставлення до пізнавальної діяльності, передбачає інтерес, енергійність у пізнанні нового, визначає якість навчальної діяльності (наявність знань про способи розв’язання завдань, прагнення до вибору способів діяльності, здатність до завершеності навчальних дій) [1]. Складові цієї властивості зумовлюють необхідність пошуку і застосування вчителем початкової школи відповідних засобів, що забезпечують її ефективний розвиток.

Відомо, що засвоєння знань відбувається у процесі активної розумової діяльності учнів. «Учень повинен не тільки запам’ятати правила або окремі поняття, не пасивно сприймати в готовому вигляді пояснення вчителем нових знань, а доповнити і осмислити ці знання в процесі самостійної роботи. Отримані таким чином знання на багато краще запам’ятовуються і засвоюються» [2, c.18]. Активізація пізнавальної діяльності учнів виражається головним чином в тому, що основними в їх роботі із засвоєння нових знань стають творча переробка в свідомості учнів отриманої інформації і вирішення поставлених перед ними пізнавальних завдань.

Впровадження системи роботи з формування пізнавальної активності учнів на уроках математики є продуктивним засобом гармонійного розвитку дитини, повноцінного засвоєння нею кінцевих результатів навчання. Така діяльність викликає в учнів бажання активно працювати в класному колективі. Оскільки для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів потрібно формувати загальнопізнавальні вміння в чіткій послідовності та системі, починаючи з найпростішого, така робота має проводиться на кожному уроці, а не епізодично. Зміст і структура уроків математики мають забезпечити створення мотиваційної готовності учнів до виконання певного виду діяльності, засвоєння зразка дій, первинне застосування вмінь виконувати тренувальні вправи. Зацікавленість має стати необхідною умовою успішного навчання, досягнення позитивних результатів. Домогтися цього можливо засобами активізації пізнавальної діяльності, до яких належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання.

Під час навчально-виховного процесу учні не тільки здобувають нові знання, що розширюють їхній кругозір. У процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються розумові можливості учня, завдяки яким він може не тільки творчо використовувати отримані знання, а пізнавати нове, здобуваючи й упорядковуючи інформацію самостійно.

З цією метою доцільно застосовувати традиційні засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів: робочі зошити з друкованою основою, ігрові елементи, творчі завдання, наочні засоби – малюнки, картки, схеми тощо. Активізацію пізнавальної діяльності забезпечують також самостійні роботи, цікавий матеріал для читання, створення ситуацій для колективних обговорень, самоперевірки, взаємонавчання учнів. Розширити роботу з розвитку пізнавальної активності учнів, що збільшує ефективність навчально-виховного процесу та сприяє вихованню творчої особистості, можливо за умови використання інтерактивних форм і методів на уроках математики в початковій школі. Це дозволяє плідно розв’язувати завдання розвитку активності учнів, формування у них творчих здібностей, вироблення вмінь працювати з інформацією, стійкого бажання й здатності навчатися впродовж усього життя.

Засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів включають зміст навчального матеріалу, форми організації, методи навчання й оцінювання, мікроклімат навчального процесу. До критеріїв та показників сформованості пізнавальної активності молодших школярів вчені відносять: ініціативність, самостійність, реалізований ступінь пізнавальної активності, творчий рівень пізнавальної активності, якісне засвоєння знань, комунікативність, благополучність у взаєминах один з одним [1]. Їх також можна формувати у молодших школярів на уроках математики шляхом застосування інтерактивних форм і методів, що сприятиме підвищенню результативності їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Досвід їх використання в початковій школі показує, що інтерактивне навчання допомагає різко збільшити якість засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість, а й на його почуття.

Інтерактивне навчання в початковій школі дозволяє розв’язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння та навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, дослухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження у дітей, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання [3]. Зазначене є важливим для розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

Суть інтерактивного навчання полягає в залученні всіх учасників до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну активність, переводить діяльність у більш високі форми кооперації та співробітництва [4]

Вчителю перш за все потрібно індивідуалізувати пізнавальну діяльність школярів на уроці та в позаурочний час. Правильно організована робота, увага до кожної дитини сприятиме тому, що розумові здібності її набувають більш інтенсивного розвитку, а сама вона відчує себе впевненою, здібною, цікавою для оточуючих. Забезпечити умови, за яких учень стає суб’єктом навчальної діяльності, має кожен учитель [3]. Тому в навчально-виховному процесі педагог постає, насамперед, як організатор і керівник пізнавальної діяльності дітей. Він створює умови, за яких школярі можуть найбільш раціонально і продуктивно засвоювати і впорядковувати навчальний матеріал. Основною умовою розвитку пізнавальної активності має бути реалізація особистісно-орієнтованого підходу. Для дітей школа має стати місцем зростання, відкриттів, гри, усвідомлення себе, своїх можливостей. Тому важливо відшукати, зберегти все, що закладено природою в дитині, стимулювати бажання мислити, фантазувати, говорити, розмірковувати.

Інтерактивні форми і методи на уроках математики зорієнтовані на розвиток пізнавальної активності, оскільки спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до розв’язання будь-якої проблеми [5]. В цьому сенсі корисними є організація роботи в парах, групах. Проведення інтерактивних вправ "Карусель", "Пошук інформації", спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають учням дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язання задач, усвідомити суть проблеми, перевірити і себе, і свого товариша, знайти помилку.

Вправи "Аналіз ситуації", "Вирішення проблем" створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок, вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати власну думку, проте робити це доброзичливо, толерантно, з повагою до співрозмовника. Здатність виявити помилку в судженнях, вказати на неї, обґрунтувати відповідь дозволяють виробити завдання, де вчитель навмисно припускається помилки. Виправити її пропонується під час роботи в групах, організація якої активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозуміння. Впродовж обговорення учні осягають суть, причини та наслідки дій, вчинків, вчаться висловлювати думки чітко, лаконічно, грамотно.

Корисним для використання на уроках математики є також "Мозковий штурм". Це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Під час проведення "мозкового штурму" варто дотримуватися таких правил: висування якомога більшої кількості ідей щодо розв'язання завдання або проблеми; використання уяви і фантазії учнів, не відкидаючи жодної ідеї; заборона на критику ідей інших учасників [5]. Як свідчить практика, шляхом "мозкового штурму" на уроках математики за короткий термін діти визначають велику кількість способів розв’язання задач різних типів та різного рівня складності, зокрема творчих, відкритих задач.

Інтерактивні вправи "Мозковий штурм", "Коло ідей", "Вирішення проблем" спрямовують молодших школярів на знаходження кращих варіантів розв’язання навчальних завдань, коли діти опиняються у реальній ситуації пошуку. Часто учні пропонують нестандартні виходи із ситуацій, пробуджуючи в інших бажання ділитися власними ідеями, підтримуючи віру у свої можливості, оскільки приймаються всі думки дітей як реальні, так і фантастичні. Інтерактивні вправи спрямовані також на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

Досвід використання інтерактивних методів на уроках математики в початковій школі дає підстави говорити про певні переваги. Їх застосування сприяє виробленню в учнів критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно реагувати на них, реально оцінювати свої досягнення. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає об’єктивне ставлення до себе, до оточуючих, що є необхідним насамперед для сприймання вимог інших.

Пізнавальна активність безпосередньо пов’язана з розвитком самостійності, а відтак з ініціативою, з пошуком різних шляхів вирішення навчально-пізнавальних задач без участі та допомоги з боку дорослих. Від розвитку самостійності з раннього дитинства залежить активність дитини, його орієнтування в навколишньому середовищі [6]. Потрібно формувати навчально-пізнавальну самостійність в школі при розв’язанні навчальних задач з різноманітним предметним змістом. Розуміння школярами своїх можливостей приходить при самостійному включенні кожного учня до виконання пізнавальної діяльності. Це дозволяє йому ставити перед собою нові вимоги, здійснювати саморегуляцію. Активний відгук на обговорення завдань, проблем, які виникають в процесі навчання, бажання брати участь в аналізі відповідей товаришів, доповнювати їх, коригувати - все це показники активності та самостійності, коли учень стає суб’єктом навчально-пізнавальної діяльності.

Отже, до засобів, які сприяють розвитку пізнавальної активності учнів на уроках, у навчальному процесі можна віднести ситуації, в яких учень повинен захищати свою думку, обґрунтовувати її, висунувши об’єктивні аргументи, докази, використовувати набуті знання. Для цього треба навчати учнів знаходити не єдине рішення, а декілька самостійно прийнятих; практикувати вільний вибір завдань, переважно пошукових, творчих; створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій; урізноманітнити діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри; створювати зацікавленість колективною діяльністю, на основі якої відбувається формування активної позиції членів колективу.

Активізація навчання сприяє об’єднанню сил учителя та учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, які задовольнять обидві сторони. Розвиток пізнавальної активності дітей допомагає розширити межі контактування зі світом, стати кожному учню більш сильним, впевненим, мудрим, здатним до творчого мислення, робити свідомий вибір, знаходити оптимальні шляхи вирішення будь-яких проблем. Вивчення математики у початкових класах засобами активізації пізнавальної діяльності передбачає можливість забезпечувати мотивацію до навчання, розвивати пізнавальні процеси учнів, удосконалювати їх загальнонавчальні уміння і навички, поглиблювати уявлення про навколишній світ, формувати і виховувати відповідні якості творчої особистості. Це можливо за умови постійного розвитку пізнавальної активності молодших школярів шляхом використання інтерактивних форм і методів у навчально-виховному процесі.

Література:

1.                Ніколенко Л.Т. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа. - 2001. - № 8. – С. 28.

2.                Лозова В.І. Позанавчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. - 2003. - № 10 (22). - С.16 – 22.

3.                Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007 – 214с.

4.                Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально - виховному процесі. - Директор школи. - 2004. - № 33 - 34. - С.42-45.

5.                Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості // Історія України. - 2002. - № 37. - C. 7-9.

6.                Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте:  психологическое исследование / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.